Латинський кафедральний собор

  У Львові є безліч різних соборів та храмів. Не можу не згадати про один з найвеличніших і найрозкішніших - Латинський Кафедральний собор.

Латинський кафедральний собор - чи не єдина вціліла готична пам'ятка архітектури древнього Львова. Храм споруджено на місці, де за княжих часів стояла православна церква Успіння Пресвятої Богородиці. Перший камінь у фундамент закладено в 1360 році. Незважаючи на те, що будівництво храму тривало більше ста двадцяти років, він і до сьогодні залишився недобудованим, оскільки за першим проектом храм повинен

був мати дві вежі і вдвічі більшу головну наву. Впродовж століть собор неодноразово зазнавав реставрацій і добудов, які змінювали її вигляд, внаслідок чого він увібрав у себе риси кількох стилів, починаючи від готики і закінчуючи бароко, ренесансом і сецесією.

Під час реставрування Латинський собор обріс безліччю капли­чок: костьол служив місцем поховання знаті, а магнати та багаті го­родяни прагнули мати родову усипальню в соборі або поряд з ним. Тільки в 1785 році майже всі ці каплички і склепи були розібрані, збе­реглися тільки дві — каплиця Боїмів і каплиця Кампіанів, які нині утворюють єдиний ансамбль з основною будівлею собору (про них дізнаємось детальніше наступного разу).

В результаті численних перебудов і реставрацій величний і грандіозний Латинський собор не дійшов до наших днів в первісно­му вигляді. «Чистої» готики в ньому немає, хоча всі основні ознаки стилю збереглися, як збереглися і конструктивні принципи, і за­гальне емоційне враження. Найбільш «чисті» форми готики можна побачити у вівтарній частині храму. Її суворі фасади укріплені мо­гутніми контрфорсами і прорізають високими стрілчастими вікна­ми. Але численні вівтарі, надгробки, скульптури, каплиці, рельєфи, вітражі та інші архітектурні і декоративні деталі, якими обріс собор всередині і зовні впродовж декількох століть, перетворили його на конгломерат форм і стилів.

Інтер'єр собору є дуже величним. Храм, як і всі готичні споруди, вражає стрімкими та високими архітектурними елементами, елегантною вишуканістю, пишним скульптурним оформленням, прекрасними розписами стін і склепінь, захоплюючими вітражами на стрілчатих вікнах, витонченою різьбою та багатою ліпниною. У приміщенні храму знаходяться цінні вівтарі, каплиці та епітафії. У храмі зберігся чудовий орган з 1839 року. Своїм мелодійним звуком він і нині милує слух, супроводжуючи Служби Божі. Також всередині знаходиться декілька меморіальних дошок: Дідушицьким, Гофмановій, Малковським, польським професорам, що були розстріляні німцями у Львові в липні 1941 року.

 

 На західній стіні храму у 1910 році було встановлено меморіальну дошку на честь 500-річчя Ґрюнвальдської битви у якій зазнав поразки від польсько-русино-литовських військ Тевтонський орден. Під час нацистської окупації міста дошку було знищено. Зараз на цьому місці — таблиця Івану Павлу II.

У самому соборі поховано багатьох воїнів, що загинули на полі бою. Сюди з війни проти молдавського господаря Богдана (1450 рік) привезли тіла руського воєводи Пйотра Одровонжа, Міколая Порави, Міхала Бучацького і командирів львівських добровольців Януша і Адама Замхів. Там же були поховані загиблі 1506 р. у битві з татарами Щенсни і Гжегож Струсі, загиблі у битві під Сокалем 2 серпня 1519 року сини найзнаменитіших шляхетських фамілій: Гербурти, Боратинські, Фредри. Тіла полеглих шляхтичів складали у труни, оббиті і покриті яскраво-червоним оксамитом «на знак пролитої крові».

На східній стіні храму з боку вулиці Галицької є зображення ікони з написом. Цей напис розповідає нам про трагічну і зворушливу історію, яка сталася у Львові більше, ніж чотири століття тому. 1598 року померла від невиліковної хвороби 9-річна Катруся, донька міщанина Войцеха Домагалича. Дідусь дівчинки, відомий львівський геометр, Юзеф Вольфович, вбитий горем, намалював і встановив на стіні костелу образ Найласкавішої Матері Божої. 

У 2001 році під час свого візиту в Україну Латинський собор відвідав Папа Римський - Іоан Павло ІІ. Інформацію про цю подію розміщено на меморіальній дошці на стіні зліва від центрального входу.

Суворі й величні форми собору гармонійно вписуються в ансамбль середньовічного міста, а стіни памятають багато цікавих, захоплюючих, часом і трагічних подій та історичних фактів, що відбувались на території Львова. Тому ансамбль Латинського собору в Львові є яскравим твором польської школи готичної архітектури і одночасно цілим художнім музеєм, що вміщає прекрасні зразки пластики, скульптури, живо­пису і архітектури від епохи Відродження до XX століття. 

Наступного разу я детальніше розповім про каплиці, які вміщує в собі Латинський собор. До зустрічі!